Прообраз піци 

Можна довго дискутувати про те, що з'явилося прообразом нинішньої піци. Можливо, це був коржик, що випікається на каменях під шаром вугілля та приправлявся оливковим маслом і овочами. Крім прямого призначення він служив ще і тарілкою. Ця повсякденна їжа селян і воїнів старовини вважається старою універсальною формою піци в нинішній Італії. 

Проте самі італійці називають сільську піцу "фокацциа" (коржик), тим самим підкреслюючи, що справжня піца - це все-таки щось інше, і зайва простота в тлумаченні, не говорячи вже про приготування, недопустима в кулінарному мистецтві.  Можливо, прообраз справжньої піци народився в Стародавній Греції. Раціональні греки стали запікати тісто разом з приправою, у якості якої могло служити майже все їстівне, що посилали їм численні "боги" Еллади. Грецька піца називалася "plakuntos" (у римлян - "placenta"), тобто "плоский випечений хліб".

Римляни, відомі черевоугодники і майстри суміщати неудобносумістне, рясно додавали до піци меду і листя лавра. Платон в своїй "Республіці" при описі святкової народної трапези говорить про коржик, приправлений маслом, сиром, луком і зеленню, яку рясно запивали вином, після чого з подвоєним запалом складали гімни. 

А може бути, походження цього дива гастронома сходить на той час, коли декілька тисяч років назад в Давньому Єгипті з'явилися дріжджі і кисле тісто.  Але очевидно, що мільйони штук піци, що випікається по всьому світу, є прямими нащадками того блюда, яке років 200 тому пекарі стали нашвидку готувати для бідноти в одному з самих у той час густонаселених міст Європи, - Неаполі. Неаполь для піци те ж, що Мюнхен - для пива: місце, символом якого воно стало.